Авторка Марія Матіос опублікувала зворушливий пост про виставу.
“Я, може, би й хотіла, щоб ця «сльозогінна» вистава нарешті перестала бути актуальною. Але трагічна історія західних областей України 50-их років минулого століття у найогиднішій формі повторилася через 70 десятиліть на українському сході – в Маріуполі, на Херсонщині, Харківщині, в Запоріжжі, де новітні ґвалтівники і нелюди у військових строях так само через дітей виманювали потрібну їм інформацію про батьків, а тоді фільтрували, розлучали, забирали в полон, убивали. Я таких історій наслуховуюся від переселенців на цілі саги, епопеї і виторг аптекам. Люди з окупованих територій хлипають в театрі так само, як хлипали свідки чи нащадки свідків подій минулого століття, коли театр з гастролями був у США, Канаді, Німеччині, Італії, Польщі, Словаччині”, – написала Марія Матіос.
Авторка відзначає, як тісто переплітається історія з твору і сьогоднішня буденність в час війни, пише FrankoNews.
“Коли дівчинка з Соледару падає на асфальт посеред Івано-Франківська під час повітряної тривоги і кричить «я не хочу вмирати без мами» (а мама в той момент через дорогу купує їй морозиво), я зіщулююся від думки про маленьку Дарусю (ту справжню, невигадану, що стала прототипом Дарусі книжної), яка згодом так і не зазнала в житті повного щастя, відбуваючи карму своєї дитячої травми. Скільки часу і з якими наслідками сьогоднішні діти зализуватимуть свої психічні рани? І хто їх уважно вислуховуватиме, коли країна, як і їхні батьки, – суціль травмована?! Скільки трагедій на кшталт Дарусиної розіграється на наших очах, бо замінована не тільки земля, а й пам’ять, психіка?!”, – пише авторка
То може, наше воїнство тепер спливає кров’ю і за те, щоб колись поменшало своїх і чужих «солодких дарусь» в Україні?! У вас же ж є діти? А як не у вас – то у вашому селі чи місті? Ніхто з них не хотів би стати «солодкою дарусею», яку і через десятиліття лякатиме військова форма!
Марія Матіос зазначила, що пост не про театр, а про цементуючу роль для пораненого історією суспільства, а одночасно – і про потворну повторюваність поведінки росіянського окупанта, у якого ніколи не меншають апетити загарбати, знищити, зґвалтувати, бо національна ідея “еРеФії” – у астрономічній прогресії упродовж століть ПОВТОРЮВАТИ ПОТВОРНЕ і ДИКЕ на чужій землі.
“Вистава СОЛОДКА ДАРУСЯ має тріумфальну історію «ударів у сонячне сплетіння» глядачів по всій Україні: від Сіверодонецька, Маріуполя, Харкова, Дніпра, Сум до Ужгорода, Одеси, Києва, Львова і десятків менших міст, містечок і сіл – Гора Піп Іван, Прип’ять, замок у Галичі, 2-кілометрова зона від «нуля» (ще до повномасштабного вторгнення), тюрма в Богородчанах, хутір Надія, бомбосховище.
«Марійо! Плюнеш мені в лице, але ця вистава ще довго не вийде з репертуару нашого театру. Ти доти встигнеш постаріти», – сказав на передпрем’єрному показі у 2008-у, як у воду подивився, тодішній голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк, який завжди мало не з оркестром зустрічав акторів з гастролей. Згодом його наступник Микола Палійчук допоміг показати «Дарусю» чи не в половині сіл Прикарпаття (а більше про жодного очільника області нічого подібного сказати не можу, бо вони в театр і до війни не ходили)”, – пише Матіос.
Автора “Солодкої Дарусі” торкнулась і акторок і акторів, які грали головні ролі:
“За 15 років змінилося 6 маленьких Дарусь (виросли дівчатка), «велику» Дарусю – Галину Баранкевич змінила Тетяна Шавкова, а Матронку – Тетяну Гірник – заступила Інна Бевза (на час народження дитини). Роман Луцький, Олексій Гнатковський і Надія Левченко стали кінозірками. Олеся Пасічняк дає сольні концерти. Ігор Захарчук леліє майбутніх акторів у театральній школі. «Дитячий садок» «Дарусі» з першого акторського складу поповнився 11 дітьми. Семеро акторів отримали звання заслужених артистів України. Режисер-постановник і автор інсценізації – несамовито креативний гуцул і мій брат по духу і неспокою Ростислав ДЕРЖИПІЛЬСЬКИЙ – удостоєний звання народного артиста і лауреата Шевченківської премії”.
Марія Матіос відзначила, що “Сьогодні відбувається 312 вистава Солодкої Дарусі”, що є рекордом в межах України.
“Відважтеся колись і ви (хто не бачив) приїхати до Івано-Франківська на СОЛОДКУ ДАРУСЮ. Отримаєте шок, утрете сльози – але не пошкодуєте”, – підсумувала авторка.
